Скарлатина — це гостре інфекційне захворювання, яке викликається бактерією стрептококом групи А. Вона зазвичай виникає у дітей віком від 2 до 10 років, але може з’явитися і в інших вікових групах. Хвороба часто супроводжується червоним висипом і болем у горлі.
Симптоми скарлатини:
1.Висип:
-
- з’являється на другий або третій день захворювання;
- спочатку висип проявляється на обличчі та шиї, потім поширюється на тулуб та кінцівки;
- шкіра стає грубою на дотик (як наждачний папір)
2.Біль у горлі:
-
- червоне горло, іноді з нальотом на мигдалинах;
- хворий може скаржитися на сильний біль при ковтанні.
3.Підвищена температура: лихоманка, зазвичай вище 38°C.
4.Малино-червоний язик: язик стає яскраво-червоним із вираженими сосочками — це одна з характерних ознак скарлатини.
5.Загальна слабкість: дитина може почуватися втомленою і млявою.
Як передається:
1.Повітряно-крапельний шлях:
- основний спосіб передачі. Інфекція передається через мікроскопічні краплі, які хворий викидає в повітря при кашлі, чханні або розмові;
- дитина може заразитися, якщо вдихне ці заражені краплі в безпосередній близькості від хворого.
2.Контактний шлях:
- скарлатина може передаватися через безпосередній контакт із зараженими поверхнями або предметами (наприклад, іграшками, посудом, рушниками);
- якщо дитина торкнеться цих предметів, а потім доторкнеться до обличчя (рота, носа), то може заразитися.
3.Аліментарний (харчовий) шлях:
- інфікування може відбутися через вживання їжі або рідини, яка була заражена стрептококами;
- наприклад, через заражені продукти або воду, які контактували з інфікованою людиною або були неправильно оброблені.
Скарлатина, хоча й викликається одним типом бактерій (стрептококами групи А), може проявлятися в різних формах. Її ділять на кілька видів залежно від тяжкості перебігу хвороби та деяких специфічних симптомів.
Основні види скарлатини:
1.Легка форма (стерта скарлатина):
-
- Симптоми проявляються дуже помірно.
- Висип і біль у горлі можуть бути слабо вираженими.
- Легка лихоманка або відсутність високої температури.
- Часто плутають із звичайною ангіною або респіраторним захворюванням.
- Це найбільш поширена форма скарлатини.
2.Класична (типова) форма:
-
- Найпоширеніший тип скарлатини, з чітко вираженими симптомами.
- Висока температура, яскраво виражений висип, червоне горло та “малино-червоний” язик.
- Може супроводжуватися слабкістю, головним болем і збільшеними лімфатичними вузлами.
- Потребує стандартного лікування антибіотиками для запобігання ускладнень.
3.Тяжка форма:
-
- Скарлатина може протікати у важкій формі, що супроводжується значними ускладненнями та сильним токсикозом.
- До тяжких форм відносять:
- токсична скарлатина: дуже висока температура (понад 40°C), інтоксикація організму, ураження серцево-судинної та нервової систем;
- септична скарлатина: гнійне запалення в різних частинах тіла (наприклад, мигдалики, носові пазухи), тяжкий перебіг із ризиком ускладнень;
- токсико-септична скарлатина: поєднання ознак як токсичної, так і септичної форми з дуже високим ризиком серйозних ускладнень, таких як сепсис або ураження серця і нирок.
Особливі форми:
4.Рецидивуюча скарлатина:
-
- можливе повторне захворювання через певний час після першого епізоду скарлатини, зазвичай через повторне зараження стрептококами.
5.Екстрабукальна скарлатина:
-
- інфекція проникає через шкірні ушкодження, а не через горло (наприклад, через поріз або рану). Симптоми подібні до класичної скарлатини, але без вираженого болю в горлі.
Важливо:
Кожен з видів скарлатини вимагає ретельного спостереження лікаря і своєчасного лікування, щоб уникнути ускладнень, таких як ревматизм, ураження нирок або серцево-судинні проблеми.
Висип при скарлатині має кілька характерних ознак, які допомагають відрізнити його від висипань, що виникають при інших інфекційних захворюваннях. Ось основні відмінні риси висипу при скарлатині:
1.Зовнішній вигляд висипу:
- дрібнокрапковий висип: висип складається з дрібних червоних або рожевих точок, які дуже щільно розташовані одна до одної;
- на дотик шкіра з висипом груба, нагадує наждачний папір.
2.Локалізація висипу:
- початок на шиї та верхній частині тулуба: висип спочатку з’являється на обличчі (переважно на щоках) і шиї, а потім поширюється на тулуб, руки, ноги, пахви та пахову зону;
- особливість обличчя: область навколо рота залишається блідою, що утворює так званий “блідий трикутник” (трикутник Філатова). Щоки при цьому стають яскраво-червоними.
3.Посилення в складках шкіри:
- симптом Пастіа: у місцях природних шкірних складок (пахви, ліктьові згини, пахові ділянки) висип може бути яскравішим і утворювати червоні лінії або смужки. Ці смужки не зникають при натисканні на шкіру і можуть перетворитися на дрібні крововиливи.
4.Період виникнення:
- висип з’являється зазвичай на 1-2 день після початку хвороби разом із підвищеною температурою і болем у горлі;
- тривалість висипань: Висип триває від 3 до 7 днів, після чого поступово зникає.
5.Зміни шкіри після висипу:
- лущення шкіри: після зникнення висипу, приблизно через 1-2 тижні, шкіра починає лущитися. Особливо помітне лущення на долонях і стопах, де злущується великими пластинами.
6.Більший ризик ураження шкіри при сухості:
- у дітей із сухою або чутливою шкірою висип може бути більш інтенсивним і викликати дискомфорт (свербіж, подразнення).
Діагностика скарлатини включає:
1.Клінічний огляд: лікар звертає увагу на характерні симптоми – дрібнокрапковий висип, “малино-червоний” язик, біль у горлі, збільшені лімфовузли;
2.Мазок із горла: тест на стрептокок для підтвердження інфекції;
3.Загальний аналіз крові: виявляє підвищені лейкоцити та ШОЕ;
4.Швидкий тест на стрептокок: дає швидкий результат (5-10 хвилин);
5.Бактеріологічний посів: підтверджує стрептококову інфекцію.
Діагноз ґрунтується на симптомах та результатах аналізів.
Лікування:
- антибіотики: лікування скарлатини проводиться за допомогою антибіотиків (переважно пеніцилінового ряду). Це допомагає швидко полегшити симптоми та знизити ризик ускладнень;
- жарознижувальні засоби: для зниження температури можна використовувати парацетамол або ібупрофен;
- полоскання горла: для полегшення болю в горлі можна використовувати теплі розчини для полоскання.
Профілактика:
- особиста гігієна: регулярне миття рук та уникнення контакту з хворими людьми допомагають запобігти поширенню інфекції;
- ізоляція: хвора дитина має залишатися вдома до повного одужання (зазвичай 7-10 днів після початку прийому антибіотиків).
Скарлатина важлива для вчасного виявлення та лікування, оскільки може призвести до ускладнень, таких як ревматизм, запалення нирок або серця, якщо її не лікувати належним чином.
Скарлатина може мати такі наслідки:
1.Ревматизм – ураження суглобів і серця.
2.Гломерулонефрит – запалення нирок.
3.Отит – запалення вуха.
4.Пневмонія – запалення легень.
5.Сепсис – поширення інфекції в організмі.
Своєчасне лікування антибіотиками допомагає уникнути ускладнень.
