1.Загальні питання
- Назви свої прізвище, ім’я, по батькові. Назви прізвище, ім’я, по батькові тата й мами.
- Скільки тобі років? А скільки буде через рік? Через два роки?
- Яка у тебе улюблена іграшка? В якому місті(селі) ти живеш? Назви свою домашню адресу.
- Порахуй усіх членів своєї сім’ї? Назви всіх. Хто старший у твоїй сім’ї?
- Назви імена своїх друзів.
2.З‘ясування понять про навколишній світ
- Як називається країна, в якій ми живемо?
- Де працюють твої тато й мама?
- Яка зараз пора року — зима, весна, літо чи осінь? Чому ти так вважаєш?
- А в яку пору року ти підеш до школи?
- Коли можна кататися на санках – узимку чи влітку? Чому сніг буває взимку, а не влітку?
- В яку пору року на деревах з’являється листя?
- Чим відрізняється осінь від літа?
- Зараз ранок чи вечір (день чи ранок)?
- Коли ти снідаєш — увечері чи вранці? Коли ти обідаєш — вранці чи вдень?
- Що буває раніше — обід чи вечеря?
- Ти любиш малювати? Якого кольору ця стрічка (сукня, олівець)?
- Які продукти продаються у хлібному магазині, а які — в овочевому?
- Чому не можна гратися з сірниками?
- Які ти знаєш казки? За що ти їх любиш?
- Чим відрізняється літак від птаха? Чим вони схожі?
- Як правильно переходити дорогу?
- Які ти знаєш професії? Що роблять листоноша, лікар, учитель?
- Покажи своє праве око, ліве вушко. Для чого потрібні очі, вуха?
- Яких тварин ти знаєш?
- Яких птахів ти знаєш?
- Чим відрізняються дикі тварини від свійських?
- Хто є більшим — корова чи коза? Птах чи бджола?
- У кого більше лап: у півня чи у собаки?
- Які передачі ти дивишся по телевізору?
- Скільки днів у тижні? Назви їх.
3.З‘ясування ставлення до школи
- Чи хочеш ти піти до школи? Чому?
- Чи є в тебе друзі-школярі? Що вони розповідали про школу? Як ти вважаєш, що цікавого буде у школі?
- Навіщо у школі потрібна парта, дзвінок?
4.З‘ясування рівня готовності до навчання грамоти
- Чи знаєш ти літери (звуки)? Назви їх.
- Розкажи за картинками казку чи оповідання.
- Прочитай напам’ять вірш.
Зовсім не обов’язково намагатися поставити якнайбільше питань. Просто дайте дитині відчути, що вона – молодець, Вам з нею цікаво й нічого складного для неї немає.
5. Оцінити стан «словника» дитини Ви зможете за допомогою наступних завдань:
1.Називання предметів, що належать до різних логічних груп.
Наприклад, дитина повинна назвати всі відомі їй види дерев, квітів, тварин, птахів, комах тощо.
2.Добір узагальнених слів для групи однорідних предметів.
Попросіть дитину назвати одним загальним словом, наприклад, такі слова:
- стілець, шафа, стіл, диван, крісло (меблі);
- мама, брат, тато, дідусь (родина);
- червоний, жовтий, синій, зелений (кольори);
- собака, кішка, корова, мавпа (тварини);
- трамвай, тролейбус, автобус, таксі (транспорт);
- чашка, каструля, сковорідка, склянка (посуд);
- блузка, штани, футболка, куртка (одяг);
- яблука, груші, сливи, абрикоси (фрукти).
3.Добір ознак до певного предмета:
- куртка — нова, червона, тепла;
- сніг — білий, пухкий, блискучий;
- сонце — тепле, пекуче, променисте, сяюче;
- каша — смачна, гаряча, солодка, густа.
4. Добір можливих дій до предмета:
- книгу (купують, читають, розглядають);
- дерево (саджають, удобрюють, поливають);
- дитину (виховують, хвалять, люблять, навчають).
5.Добір предметів до заданої дії:
- готують (обід, суп);
- малюють (картину, будиночок);
- гладять (дитину по голові, кошеня).
6.Добір синонімів (слів близьких за значенням):
- добрий, ласкавий, ніжний;
- величезний, кремезний, великий.
7.Добір антонімів (слів із протилежним значенням).
Дайте дитині завдання: «Назви, будь ласка, слова, які протилежні за змістом.» Наприклад:
- гарячий — холодний;
- швидко — повільно;
- високий — низький;
- веселий — сумний.
6. Сформованість граматичних систем
Це, по суті, з’ясування питання, чи опанувала дитина існуючі в мові закономірності словозміни й словотвору. Граматичну систему словозміни дитина з нормально розвиненим мовленням зазвичай опановує до чотирьох років, а систему словотвору — до семи. Ці терміни доволі умовні. Іноді навіть семирічний малюк говорить: «доїхав метром», «гарячий кава», «ложе олівець», «біги швидше», «завірюшний день», «велосипедник — людина, що їде на велосипеді» тощо.
7.Володіння зв‘язним мовленням
Зв’язне мовлення — це такі розгорнуті (що складаються з декількох речень) висловлювання, які дозволяють чітко й послідовно викладати свої думки. Без вільного володіння зв’язним мовленням процес шкільного навчання неможливий (згадайте хоча б про звичайні відповіді на уроці), тому про його розвиток у дитини необхідно турбуватися вже у дошкільному віці.
Оповідання поділяють на фактичні й творчі. Перші містять реальні події (факти) і відтворюються на основі їхнього безпосереднього сприйняття або по пам’яті. Другі складаються за активної участі творчої уяви, завдяки чому можуть доповнюватися певними деталями, що не існували в реальній ситуації. За формою оповідання можуть бути описовими та сюжетними. Описове оповідання — це опис реальних або зображених на картинці речей, рослин, тварин. Тут немає дійових осіб, немає жодних подій, а просто описуються характерні для даного предмета ознаки. Наприклад: «Цуценя чорне, кошлате; у нього маленькі вушка і короткий хвіст…» У сюжетному оповіданні є зачин (зав’язка), розвиток події, що доходить до певної кульмінації, і завершення події (розв’язка). Події у ньому повинні чергуватися у певній послідовності з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків.
Запропонуйте дитині завдання для перевірки рівня володіння зв’язним мовленням.
- Прослухати та переказати близько до тексту раніше невідому дитині історію.
- Розповісти, як минув сьогоднішній день.
- Скласти невеличку казку або оповідання.
- Описати картину із зображенням природи.
- Описати малюнки, на яких, наприклад, діти грають, допомагають дорослим, відпочивають біля моря.
- Охарактеризувати свою родину, друга або домашнього вихованця.
- Розповісти, як, наприклад, відбувалася підготовка до свята та саме свято, спробувати висловити та описати свої враження.
8. З‘ясування рівня готовності до навчання математики
Діти повинні вміти рахувати до 10 у прямому і зворотному порядку, а також від заданого числа, наприклад: «Порахуй від 4 до 9, від 8 до 2» тощо; розуміти суть понять «додати», «відняти», «порівну», «більше», «менше», «на скільки більше/менше»; виконувати математичні дії у межах шести: 3+3=6, 6-4=2.
- З’ясування поняття про час. (Що зараз — ранок або вечір? Що настає раніше — ранок або день?)
- З’ясування просторових понять. (Покажи праву руку. Хто сидить ліворуч від тебе? Який з цих предметів знаходиться посередині? Що висить нагорі? Що лежить знизу?)
- Перерахуй пальці на руках. На якій руці пальців більше? Поклади на стіл стільки паличок, скільки кружечків на малюнку. Яких кружечків більше? (Перед дитиною покладіть п’ять великих червоних кружечків і сім маленьких синіх.)
- Продовжи лічбу: 1, 2, 3… (Ви можете визначити, у межах якого числа дитина може рахувати.)
- Назви цифри на картинках.
- Назви вартість грошових одиниць (одна гривня, дві, п’ять).
- Порахуй до 10. Яке число передує «6»?
- Розв’яжи задачу: У Сашка було 5 гривень. Він купив квиток на автобус за 3 гривні. Скільки грошей у нього залишилося?
- Назви фігури. (Перед дитиною викладають вирізані з картону коло, прямокутник, квадрат, трикутник.)
- Склади прямокутник із двох трикутників.
- Назви предмети круглої, трикутної, квадратної форми.
Грайте зі своєю дитиною, спілкуйтесь, спостерігайте та насолоджуйтеся проведеним часом разом із дитиною!
Гарної та цікавої підготовки до навчання у школі!!!
