До дня Вихователя

---

Як серця дотик – вихователь!

Дитинство щедро зігріває.

Допитливістю в оченятках сяє,

виховуючи людяність й добро,

гартуючи найкращі риси.

Ростуть малятка, наче кипариси.

Достойна, мудра нація цвіте.

В серцях маленьких доброта росте.

Нам не страшні війна, ковід, зливи.

Ми люди – з глибини красиві!

З дитинства, із покон віків,

із чепурненьких, неслухняних малюків

Ми пам’ятаєм виховательку свою!

Вона життя найперший вчитель,

І де, і як би не були,

У вчинках будуть настанови жити.